Добро врятує світ

Дорогі діти!

Милосердя й доброта, як два крила, на яких тримається людство. Озерніться навколо. Допоможіть тому, кому ця допомога вкрай необхідна.

Будьте добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину.

Життя таке прекрасне, тож поспішайте творити добро на землі!

Народна мудрість про добро

☺ Добро добром згадують.

☺ Добра думка — половина діла.

☺ Доброму скрізь добре.

☺ На зло здатний кожен, а добро може

Зробити лише справжня людина.

☺ Добре слово дім будує, а зле — руйнує.

Добре слово людині, що дощ в посуху.

☺ Хто людям добра бажає, той і собі має.

☺ Поважаєш інших — поважаєш себе.

☺ Хочеш мати друзів — знайди добре в собі.

☺ Добрі справи прикрашають людину.

☺ Добре ім’я — найкраще багатство.

☺ За добро добром і платять.

☺ Злий не вірить, що є добрі люди.

☺ Життя дане не добрі справи.

☺ Від доброго слова і лід розмерзає.

☺ Рана загоїться, зле слово — ніколи.

☺ Все добре переймай, а зла уникай.

Чарівні слова — Добрий день. — Доброго ранку. — Будьте добрі. — Спасибі, дякую. — Будьте ласкаві. — Будь ласка. — Смачного

Вам. — На добраніч. — Дякую. — Перепрошую. — Вибачте. — До побачення. — Щасти Вам. — Всього найкращого. — Будьте здорові. — Дуже вдячні Вам. — Раді Вас бачити. — Дуже приємно.

Казка про добро

Ріс при дорозі велетень — дуб. Біля його коріння пропихалась з — під землі свої ніжні паростки калина. Отак і росла вона разом із дубом.

Він був їй ніби за батька.

Захищав від бурі, від вітрів, а коли падав дощ — схиляв над нею свою зелену голову і прикривав її.

Пройшли роки. Калина стала великою і красивою. А дуб постарів, але й далі жили вони разом.

Аж тут одного дня прийшли люди і зрубали могутнього дуба. Довго сумувала за ним калина. Та нічого вже не вдієш.

Залишилася сама — самісінька рости при дорозі.

Одного чудового сонячного весняного ранку вона побачила, що з одного боку із жолудів, які падали колись з дуба, виріс зелений пагінець і ніжно торкнувся до неї, ніби захисту просив. Життя калини стало веселішим. Почала вона пригортати маленького дубочка своїми вітами та пестити широкими листочками.

А коли наближалася буря, падав дощ або був сильний вітер, вона схиляла над ним свої пишні крони, пригортала до себе і захищала молодий пагінець так, як у дитинстві захищав її старий дуб.

Калина стала для дубочка матір’ю, так само, як у дитинстві був їй батьком дуб — велетень.

Г. Зеленка


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)




1914 1918 историческое сочинение.
Добро врятує світ

Categories: Школьные сочинения