Добро врятує світ

Дорогі діти!

Милосердя й доброта, як два крила, на яких тримається людство. Озерніться навколо. Допоможіть тому, кому ця допомога вкрай необхідна.

Будьте добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину.

Життя таке прекрасне, тож поспішайте творити добро на землі!

Народна мудрість про добро

☺ Добро добром згадують.

☺ Добра думка – половина діла.

☺ Доброму скрізь добре.

☺ На зло здатний кожен, а добро може

Зробити лише справжня людина.

☺ Добре слово дім будує, а зле – руйнує.

Добре слово людині, що дощ в посуху.

☺ Хто людям добра бажає, той і собі має.

☺ Поважаєш інших – поважаєш себе.

☺ Хочеш мати друзів – знайди добре в собі.

☺ Добрі справи прикрашають людину.

☺ Добре ім’я – найкраще багатство.

☺ За добро добром і платять.

☺ Злий не вірить, що є добрі люди.

☺ Життя дане не добрі справи.

☺ Від доброго слова і лід розмерзає.

☺ Рана загоїться, зле слово – ніколи.

☺ Все добре переймай, а зла уникай.

Чарівні слова – Добрий день. – Доброго ранку. – Будьте добрі. – Спасибі, дякую. – Будьте ласкаві. – Будь ласка. – Смачного

Вам. – На добраніч. – Дякую. – Перепрошую. – Вибачте. – До побачення. – Щасти Вам. – Всього найкращого. – Будьте здорові. – Дуже вдячні Вам. – Раді Вас бачити. – Дуже приємно.

Казка про добро

Ріс при дорозі велетень – дуб. Біля його коріння пропихалась з – під землі свої ніжні паростки калина. Отак і росла вона разом із дубом.

Він був їй ніби за батька.

Захищав від бурі, від вітрів, а коли падав дощ – схиляв над нею свою зелену голову і прикривав її.

Пройшли роки. Калина стала великою і красивою. А дуб постарів, але й далі жили вони разом.

Аж тут одного дня прийшли люди і зрубали могутнього дуба. Довго сумувала за ним калина. Та нічого вже не вдієш.

Залишилася сама – самісінька рости при дорозі.

Одного чудового сонячного весняного ранку вона побачила, що з одного боку із жолудів, які падали колись з дуба, виріс зелений пагінець і ніжно торкнувся до неї, ніби захисту просив. Життя калини стало веселішим. Почала вона пригортати маленького дубочка своїми вітами та пестити широкими листочками.

А коли наближалася буря, падав дощ або був сильний вітер, вона схиляла над ним свої пишні крони, пригортала до себе і захищала молодий пагінець так, як у дитинстві захищав її старий дуб.

Калина стала для дубочка матір’ю, так само, як у дитинстві був їй батьком дуб – велетень.

Г. Зеленка


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...




1914 1918 историческое сочинение.
Добро врятує світ

Categories: Школьные сочинения