«Первоцвіти» Урок позакласного читання

Тема. Урок позакласного Читання «Первоцвіти» .

Мета: поглибити знання про дикорослі ранньоквітучі квіти, вдосконалювати навички

Читання, роботи в групах; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, до квітучих усмішок рідної землі — дикорослих квітів; розвивати соціальну компетентність.

Форма роботи: робота в диференційованих групах.

Обладнання: малюнки ранньоквітучих квітів, запис вальсу Є. Доги із кінофільму «Мій

Ніжний і ласкавий звір», девіз уроку.

Хід уроку:

І. Організаційна хвилинка

Зараз

ми проведемо урок позакласного читання. Я б хотіла, щоб ви вслухалися не тільки в мої слова, а й музику.

Мені наснився дивний сон. Снилась ніжна, весела, співуча, тепла, ясна, гомінка, сонячна, різнокольорова… . В цьому році вона забарилася. Усі давно чекали на неї: і люди, і птахи, і звірі. І тільки ранні квіти не боялися ні снігу, ні морозу.

Вони сміливо тягнулися до лагідних промінчиків сонечка і зустрічали весну. Їхня краса здатна зачарувати людину.

Встала весна.

Чорну землю

Сонну розбудила.

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

ІІ. Оголошення теми уроку

Наш урок ми присвятимо

раннім квітам і будемо працювати в групах.

Девіз нашого уроку:

У світ краси полинем ми сьогодні,

Де квіти — там завжди краса.

Полинем в країну квіткову,

Де чути їх подих, їх голоси.

ІІІ. Робота над загадками

У кожної групи на столах лежать загадки. Керівники груп повинні проситати загадку, а члени групи — відгадати. Інші групи не допомагають.

Діти читають загадки

Пелюстки кріплю до серединок за те, як працювали:

V — — найкраще

V — — добре

V — — слабо

І група

Я перший розквітаю серед гаю,

І білий, наче сніг, я колір маю.

Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте,

Не зривайте, не топчіть,

Хочу довго — довго жить. Хто я?

ІІ група

Я — перша квіточка весни, небесний,

Ніжний цвіт.

Я пережив зимові сни і знов

Родивсь на світ.

У мене очі голубі, росту між кленів і дубів.

ІІІ група

А я — квітка синя і вродлива,

Завжди у колі друзів, не сама.

Хоч скромна дуже і сором’язлива,

Та кажуть, запахущої нема!

ІV група

Квітне — веснує земля

Мною синіють поля,

Ідіть, люди, мене топтать,

Щоб на той рік діждать.

ІV. Фізхвилинка

1. Якщо ти не збираєш великих букетів квітів, сплесни у долоні над головою.

2. Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки — тупни ногами.

3. Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо себе, то підніми руки.

4. Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собачку, або допоміг іншим чином якійсь тварині — простягни руки вперед.

5. Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, все живе — простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки. Ось так, як ви дружно взялися за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу.

V. Читання легенд про квіти та перевірка розуміння прочитаного

Як з’явилися первоцвіти і чому вони так називаються, нам розповідають легенди. Зараз я даю кілька хвилин для того, щоб кожен перевернув листок, який лежить перед ним і самостійно прочитав легенду.

V І. Вправи на розвиток уваги, пам’яті, спостережливості

І група

Коли Бог вигнав Єву з раю, падали сніжинки , було прохолодно і вона, стривожена і засмучена, йшла лісом .

ІІ група

Вранці веселе Сонце вдяглося у жовті промінці і пішло гуляти по обрію .

ІІІ група

Тільки сором’язлива фіалка сховалася між деревами й не мала відваги щось просити .

ІV група

За ніч вона намотається в ступі , а вранці повертається до своєї хатини, щоб заховатися від очей і відпочити.

V ІІ. Підсумок уроку

А тепер зверніть увагу на квіти на дошці. Це результат роботи кожної групи. У якої ж групи найяскравіша квіточка?

Щоб не зникла краса, нам потрібно бережно ставитись до цієї земної краси.

Квіти звертаються до вас:

«Ми б завжди були щасливі

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі.

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали.

А на клумбах вдома, в школі

Висівали нас доволі,

Доглядали, поливали.

Ми б красу їм дарували!»

V ІІІ. Домашнє завдання

А вдома ви повинні прочитати ще одну легенду, яка є у ваших хрестоматіях. Це легенда про мати-й-мачуху.

Дякую всім за роботу!

Молодці!

ДОДАТОК № 1

Підсніжник

Коли Бог вигнав Єву з раю, падав сніг, було дуже холодно і вона, стривожена і засмучена, йшла гаєм. Чорний ворон над нею кряче, а вона ось — ось заплаче. Щоб Єву розвеселити і надію подати, вирішили декілька милосердних сніжинок її зігріти й красою зачарувати. Вони з легеньких сніжинок — пушинок у ніжні квіточки перетворилися. Єва на них дивилася, милувалася ними, і від того їй ставало тепло і затишно. Квіти — підсніжники нагадували, що скоро сонечко засяє, усіх теплом приласкає…

Тільки треба сподіватися та чекати.

Відтоді підсніжник — це символ надії, нового та неповторного…

Як народився пролісок

Вранці весняне Сонце нарядилося у золоті промінці і пішло гуляти по небу. Воно було дуже гарне. Іноді воно скоса поглядало на землю.

У цей час хазяйнувала на землі Зима. Вона не могла витримати гарячих поглядів Сонця і танула просто на очах. Їй дуже хотілося сподобатися красивому весняному Сонцю. Ось і вирішила вона прикрасити себе квіткою.

Квітка була блакитною і тендітною. Сонце замилувалося красивою квіткою і ласкаво посміхнулося. Зима помітила цю посмішку і всю землю усипала квітами.

Сонце простягло свої промінчики до квітів і вони стали іще красивішими.

Відтоді кожного року, коли Зима починає плакати, а на небі радісно посміхається Сонце, з-під снігу з’являються ніжні блакитні квіти — проліски. Це означає, що йде вже Весна.

Фіалка

Коли лагідне Сонце та блакитне Небо почали створювати квіти, питалися вони у кожної квітки, коли та бажає квітнути.

Гордовита троянда сказала, що хоче бути княгинею літа.

— Добре, будеш ти нею, — відповіло Сонце. І з того часу троянди квітнуть усе літо.

— І я хочу бути княгинею літа, — просить півонія.

— Ні, — відмовило Сонце, у літа вже є княгиня. Ти будеш княгинею весни.

Добра айстра побажала тішити та радувати людей якнайдовше.

— Гаразд, будеш квітнути аж до зими.

Таким чином, Сонце і Небо розподілили між квітами час, коли їм квітнути.

Тільки скромна фіалка сховалася між листям й не мала відваги висловити своє бажання. Але Сонце побачило її й запитало, коли та бажає цвісти.

— Коли це твоя воля, Сонце, дозволь мені вкриватися цвітом тоді, коли в тебе буде найбільша радість.

— Отже, ти цвістимеш на самому початку весни, коли я прокидаюся від зимового сну і сяю у небі на повну силу.

Кожного року вкриває Сонце фіалку в час свого пробудження від зимового сну дрібненькими квіточками. Вони так чарівно пахнуть, що всі люди полюбили її і з утіхою знаходять красуню у затінку.

Ряст

В одному пралісі жила відьма. За ніч вона намотається на мітлі, а вдосвіта повертається до своєї хатини, щоб заховатися від людських очей і відпочити. Лишень задрімає, вже півень починає кукурікати і спати відьмі не дає.

Розсердилася вона на півня та й перетворила його на квітку рясту, яка й дещо схожа своєю формою на голову півня.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)




Аргументы влияние учителя на ученика.
«Первоцвіти» Урок позакласного читання

Categories: Школьные сочинения