Притча про цвяхи

Жив собі хлопчик із жахливим характером Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться У перший день він забив 37 цвяхів Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха Батько відповів: “ти добре Поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося Паркан Уже ніколи не буде таким, як колись” Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то Залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів і рани за Лишаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім перепроси

Те Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні Не залишайте на своєму шляху дірок! не забивайте цвяхів во Рожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толе

Рантними!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)




Сочинение почему я хочу работать в фсб.
Притча про цвяхи

Categories: Сочинения на свободную тему