Моя школа є однією з найкращих шкіл нашого району. Неодноразово вона займала перші місця в змаганнях, конкурсах, олімпіадах, і кожного року учні приносять їй нові досягнення і перемоги. Але школа — це не тільки місце, де ми отримуємо нові знання, але й місце, де знаходимо нових друзів.
Тому я вдячна їй за тих людей, з якими я тут познайомилась і надіюся й після закінчення продовжити з ними спілкування. Неповторність моєї школи полягає також в тому, що тільки у нас працюють такі чудові, добрі і чуйні вчителі, які здатні знайти підхід до кожного
учня. А до нас підхід дуже важко знайти, особливо до нашого «чудового» класу. Я, інколи, дивуюсь як це вчителі можуть витримати 6 уроків на день з такими різнохарактерними учнями. Адже не кожному це вдасться.
Сумно задуматись, але ще один рік і все закінчиться: не буде більше наших улюблених вчителів, які нам все спускають з рук, не буде наших щоденних жартів, наших цікавих і веселих уроків, та не менш веселих перерв. Хочеться, щоб такі юнацькі роки продовжувались цілу вічність, але я розумію, що скоро цьому прийде кінець і потрібно буде «йти» в доросле життя, лише згадуючи про чудові моменти, які ми провели у найкращій школі світу
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Нынешние подростки рожденные в начале девяностых.
Школа — наш другий дім!
Categories: Сочинения по литературе